Білгород-Дністровський можна відвідати, відпочиваючи в Одесі, Затоці або під час подорожі до Болгарії, Греції тощо. Місцеві місто називають старою назвою Аккерман. Саме місто нічого особливого собою не являє, але в околицях зібрано так чи інакше цікаві місця.
Пам'ятки в районі Білгорода-Дністровського та Затоки
- Село Кулевча і храм святого Миколая Чудотворця
- Джерело святого Іоанна Сочавського
- Аккерманська фортеця
- Винзавод Шабо
- Набережна й променад селища Затока
- Пляж селища Санжійка
Нашою основною метою було відвідати таке відоме своїми дивами місце – село Кулевча – місце справжнього паломництва!
Село Кулевча і храм святого Миколая Чудотворця вже давно славляться своєю чудодійністю
Років 10 тому це була звичайна церква у звичайному селі. Тепер же туди з'їжджаються люди з вірою й надією на зцілення від хвороб! В інтернеті можна легко знайти розклад богослужінь у храмі. Найчастіше вони проходять у п'ятницю, суботу й неділю о 8 ранку. Але краще намагатися уточнити докладніше. Церква невелика, тому якщо ви плануєте потрапити до неї у велике свято, то чекайте «штовханини ліктями» весь час служби – 3-5 годин… Ми були в звичайний недільний день, і людей було ну дуууже багато. Краще приїхати заздалегідь, на 7-7:30, і спокійно поставити всі свічки. Ну або ж це можна буде зробити після служби, але набагато довше за часом… Адже всі захочуть прикластися до мироточивих ікон і поставити свічки святим. На загальний огляд виставлено мироточивий Голгофський Хрест Спасителя, ікону Казанської Божої Матері (у якої зацвітають навіть повністю сухі лілії) та відбиток ікони Цілителя Пантелеймона і Георгія Побідоносця на звичайному склі. Ще близько 5 ікон виносять для поклоніння після служби, зокрема й ікону Іверської Божої Матері.
Що робити в храмі та як правильно себе поводити?
Напередодні відвідування слід помолитися. У неділю вранці не вживати їжу перед службою. Після служби висповідатися в батюшки й попросити покаяння у всіх вільних і невільних вчинених гріхах, у лихослів'ї тощо. Потім пройти обряд причастя. А взагалі треба уважно стежити за оточуючими, і все буде зрозуміло, що і як робити правильно. До Голгофського Хреста Спасителя можна прикласти речі близьких людей, яким ви хочете допомогти. Головне, щоб вони потім носили їх на тілі. Також можна написати записку – прохання й просунути в щілину ікони Казанської Божої Матері. Також можна замовити молебень про здоров'я себе та своїх близьких. Для цього при вході є листочки й ручки. Потрібно вписати по одному імені в рядок. Головне, при відвідуванні місць сили – це віра! Потрібно вірити, і диво обов'язково станеться!!!
Як дістатися до храму в Кулевчі?
Ввечері можна оселитися в селищі Затока або в місті Білгород-Дністровський. Краще, звісно, в місті, тоді ближче їхати. Від Аккермана близько години їзди до храму. Паркування біля храму є скрізь. Добиратися до села можна лише дорогою, вказаною на карті нижче. Та дорога, яка закреслена - це дорога з асфальтним покриттям у дірах, як решето... Усі об'їжджають просто дорогою через поле...
Джерело великомученика Іоанна Сочавського - місце паломництва
Після служби в храмі можна з'їздити на джерело Іоанна Сочавського. Відкрите воно з 8 до 17. Тут можна зануритися цілком і набрати цілющої водиці. Не забудьте взяти з собою ємності для води. Дорога до джерела більше нагадує заїзд до сміттєзвалища чи щось таке... Але дорога одна, як вказує навігатор, помилитися неможливо.
Купальні є такі, що «я тебе зліпила з того, що було», а є повністю цивілізовані з капітальною спорудою. Набрати водицю можна з крана, який стоїть у дворі у загальному доступі, він один-єдиний, не сплутаєте)
Час відвідування від 15 хвилин, а далі залежить від вас.
Цього ж дня можна встигнути відвідати ще одне місце: або Аккерманську фортецю, або винзавод Шабо. Це вже як вам зручніше.
Аккерманська фортеця - досить велика й добре збережена історична цінність
Хто не відвідував жодних фортець раніше, наприклад Судацьку в Криму, той обов'язково оглядайте її ззовні й усередині. Вхід, здається, 80 грн з людини. Усередину ми не пішли, оскільки, по суті, там нічого дивитися, а зі стін фортеці відкриваються найзвичайніші краєвиди. Фортецю можна обійти збоку й зайти з боку води. Для цього потрібно пройти вздовж паркування і спуститися вниз ліворуч до води та вийти на причал. Навіть точніше, до причалу можна доїхати й припаркуватися там. Усі паркування безкоштовні.
Винзавод Шабо - екскурсії та дегустації
Ще одне місце, яке можна відвідати, якщо ніде раніше не були... У тій формі, в якій усе було подано, не сподобалося. Але деяку нову інформацію все-таки почерпнули. Щоправда, для отримання інформації довелося діставати гіда запитаннями, на щастя, екскурсія була VIP, і йому було нікуди подітися)
Коли їдеш на екскурсію на винзавод, ну ніяк не хочеш потрапити до історичного музею з нудними лекціями та двома фільмами... Але, на жаль, саме так проходила наша екскурсія... Втомилися за час екскурсії сильніше, ніж за 5 годин служби в церкві) Хоча екскурсія тривала близько 2 годин і з постійним переміщенням територією.
Екскурсія проводиться 3 рази на день. Останній час початку вечірньої екскурсії - 16:00. Попередньо потрібно обов'язково телефонувати за номерами, вказаними на офіційному сайті Шабо. Ціна VIP 900 грн/особа - це персональна екскурсія з дегустацією вин ґранд резерв і з персональним відвідуванням виробництва ігристих вин. Стандартна екскурсія й дегустація - близько 350 грн/особа. До неї входять ординарні вина за спрощеною технологією і немає відвідування ділянки ігристих вин. Ну і, звісно, це буде група з кількох людей.
Іншими словами, спеціально їхати сюди не варто! Ні якості вина, ні нової інформації... До речі, Шабо спеціалізуються на коньяках, але при цьому його на дегустації чомусь немає.
Ціни в магазині при заводі - думаєте, вони нижчі, ніж в інтернеті??? - НІ! Яке було здивування, коли виявили, що в інтернет-магазині Розетка вино, яке ми купили на заводі, коштує на 20 грн дешевше))) Загалом і тут у Шабо промах...
Усі вина на дегустації мали розкішний аромат, тут не посперечаєшся. Але що було з їхнім смаком? Це загадка - кислятина здебільшого... Усі схожі одне на одного... При тому, що ми дегустували ніби елітні вина. Що тоді говорити про ординарні? Колись відвідували завод Сонячна долина. Так ось, за смаком чимось схожі) Ні в яке порівняння з Массандрою та Інкерманом (тільки саме розлив Севастополь) не йде. Вина Шабо - це досить хороші, але точно не VIP. Пити можна, але вау-ефекту немає( Радити точно не будемо. А ось десертні Массандра і столові Інкерман - це варті вашої уваги! Щоправда, Массандру та Інкерман відвідували років 5 тому) Ситуація з якістю їхніх вин на 2021 рік нам невідома.
Обладнання Шабо справді викликає захват. Але як послухаєш: лоза - Італія, обладнання - Італія, Франція, дріжджі - Італія, Франція тощо. А що наше? Сумно(
І ще два слова про сироварню поруч із заводом Шабо - Європейська Сироварня
Нічого спільного з Шабо вони не мають. Вони відкрилися там, скоріше як п'явки. Якість сирів не відповідає заявленим цінам. Усі сири на один смак, різняться ароматизатором. За смаком схожі на сулугуні та моцарелу. Старий сир більше схожий саме на старий за смаком, а не на зрілий за способом витримки( На упаковці вказано - виробництво Сумська область - це взагалі як, питається??? Термін придатності вказано 2 місяці. Той сир, який ми взяли, уже зберігався десь місяць. Де??? Це ж сироварня, де все свіжо запаковане має бути. При цьому ціни 300-500 грн за кг. Рівень прямо голландських сирів із Ґауди)))
Набережна й променад селища Затока - близько 12 км облаштованої набережної для піших прогулянок уздовж води
Зеленню та рослинністю тут і не пахне. Але морське повітря й шум води манять) Вечірня прогулянка влітку тут буде досить милою. Тобто можна було б радити, якби... ціни не були злетілі до небес))) По суті, це та сама Арабатська стрілка (Щасливцеве) або Кирилівка, але за цінами європейського відпочинку) Насправді Затока - копія Арабатської стрілки, тільки там Азовське море, а тут Чорне))) Ну і набережна тут краща.
Кароліно-Бугаз - це та сама Затока. Ще відомий курорт, трохи далі, Грибівка. Це взагалі нема про що. Пара будиночків біля води. Нічого незвичайного й тим паче особливого) А ось наступний курорт принаймні незвичайний!
Санжійка - місцевий Тарханкут (Атлеш)!
Це місце гідне вашої уваги. Воно явно вирізняється краєвидами й незвичайністю з-поміж усіх курортів поблизу) Оселитися, звісно, найпростіше біля спуску на пляж, ну або потрібно буде приїжджати на машині, паркуватися й іти пішки далі пляжем. Паркувальних місць предостатньо, і все безкоштовно. Спуск до пляжу, звісно, сумнівної якості й після доброго дощу може неабияк зіпсуватися... Здається, є інші спуски, але були на одному, який вказано на карті нижче))) Сюди принаймні варто приїхати, щоб подивитися на це незвичайне місце. Унизу добре як засмагати, так і гуляти вздовж води ввечері!
Коментувати