Найкращі курорти Чорногорії (Котор - Доброта - Пераст)

Чорногорія на машині (Будва - Бечичі - Свети-Стефан - Петровац - Сутоморе - Бар - Улцинь) - Частина 1. (Котор - Доброта - Пераст) - це частина 2. Герцег-Нові та Тіват - це частина 3.

Которська затока - Бока-Которська бухта - це унікальне за красою місце у світі!

• Рисан

• Пераст - місто з обкладинки

• Ораховац

• Люта - затишок і релакс

• Прчань і Столів

За красою її можна порівняти з озерами на півночі Італії, наприклад з озером Гарда. Якщо почитати відгуки в інтернеті, можна дійти висновку: пляжів немає, відпочивати ніде! Через таку інформацію ми свого часу поїхали в район Будва - Бечичі. До Котора заїхали на 1 годину… після чого зібрали речі й переїхали на тиждень у селище Доброта (одне із селищ Которської бухти).
На фото «Панорама Котор» вмістився весь центральний пляж) Решта пляжів виглядають як бетонні пірси з лежаками. Якщо ви цінитель піщаного пляжу або пляжної смуги взагалі), то до Котора вам точно їхати не варто! Але якщо ви любите особливі унікальні краєвиди - Котор ідеальне місце.

Нижче наведено маршрут руху Которською бухтою на машині. Прогулянка починається з поїздки на поромі, який іде від району Тіват на протилежний бік. З'їхавши з порому, повертаємо праворуч і рухаємося за годинниковою стрілкою, як вказано на мапі нижче. Це пов'язано з тим, що в селищах Люта і Доброта (саме на самому узбережжі) є односторонні ділянки лише в такому напрямку. Траса йде скрізь уздовж води, але в селищах Пераст, Люта і Доброта є ще дороги, що розташовані нижче за трасу, і ними обов'язково потрібно проїхати і навіть пройти пішки!!!

• Рисан - перше селище після з'їзду з порому в Которській бухті, потребує вашої уваги. Тут невелика, але все ж прогулянкова набережна, і селище затишне. Але дивитися особливо нічого. Нижче на мапі наведено панораму на нього з траси, що веде на північ Чорногорії. Сюди можна заїхати по дорозі на Півське озеро і парк Дурмітор.
• Пераст - це обов'язково потрібно відвідати, з пішою прогулянкою вздовж набережної. Паркінги розташовані вздовж траси з обох боків від міста. Не в сезон через увесь Пераст можна проїхати й на машині. Але краще припаркуватися на в'їзді до міста й пройти його пішки. Туди й назад - 40 хвилин) Тут багато затишних кафе!!!
• Ораховац - ще менше селище, ніж Рисан, але його теж можна відвідати. Є мікронабережна) І тут якось затишно...
• Люта - міні-копія селища Доброта, селища схожі, але це не одне й те саме... Рух уздовж води односторонній.
• Доброта - ну дуже любимо ми це селище))) Тут затишно й красиво. Але селище виключно для релаксу й відпочинку. Для життя воно не підходить... Тут немає інфраструктури, навіть близько. Увесь шлях селищем Доброта до центру Котора можна проїхати набережною, а не верхньою трасою, але є ділянки дороги, як у селищі Люта, які односторонні.
• Котор - місто, що має ту саму назву, що й бухта, неймовірної краси. Є набережна для прогулянок, пристань із круїзними лайнерами і, звісно ж, середньовічна фортеця (з безкоштовним секретним входом).
• Прчань і Столів - у Google навіть є пристань Прчань з високими оцінками... Насправді весь цей бік Которської затоки - нудне явище. Хоча тут і житло є, і кафе трапляються. Але негарно тут, і все!

Місто Котор - місто-казка, місто-мрія!

В'їзд у бухту йде через довгий тунель, виїжджаючи з якого, ви потрапляєте в КАЗКУ. Величезні гори підступають з усіх боків. У порту стоять величезні круїзні лайнери. Будиночки з житлом ідуть уздовж усієї набережної - вони або з виходом одразу на пляж, або з балкона другої лінії відкриється дивовижний краєвид. У цьому містечку створюється відчуття рівної, розміреної течії життя, без поспіху й метушні - справжній відпочинок і релакс!

Визначні місця Котора: променад і фортеця. Вхід у фортецю коштує символічних грошей. Підйом починається в центрі міста. Саму фортецю видно звідусіль. Підйом сходами не з легких, але й нічого складного. Порада - почати підйом після 17 години. Спека спаде, і коли піднімете, ще буде світло, щоб споглядати краєвиди. Спуститеся вже в темряві (візьміть із собою ліхтарик), що теж плюс - побачите нічне сяйво міста!

Селище Доброта - справді творить добро іншим на благо!

Радимо оселятися саме в цьому селищі. Немає натовпів народу. У самому місті Котор завжди досить людно - екскурсії приїжджають регулярно, особливо коли припливають 2 круїзні лайнери одночасно. Житло не дуже легко шукати на місці, але можна) Можна забронювати номер на день, а потім на місці пошукати те, що припаде до душі більше. Перша лінія розкішна тим, що в будиночків одразу вихід на «свій пляж», друга лінія теж хороша - вид з балкона ні в чому не гірший за першу лінію! Третьої лінії й вище немає апріорі, хоча подекуди вже починають будувати й там.

Пляж у Которській бухті - це виступ, бетонний пірс із топчанами. Місця, здається, небагато, але ми були в сезон (серпень), і місця вистачало абсолютно всім відпочивальникам. Там особлива гладінь і прозорість води! Коли дивишся на воду, абсолютно складно зрозуміти, скільки метрів глибина - здається, що мілко, а через гладінь води дно дуже добре проглядається. Уночі гладінь тягнеться аж до іншого берега. Вечір на пірсі в Которській бухті дає 100% релакс.

Так було 10 років тому) Приїхавши у 2022-му, ми були вражені до краю! Вода стала каламутною, усе дно в жовтому нальоті, і біля берегів майже скрізь уже бридкі водорості на поверхні. У Которській затоці від чистоти води не залишилося нічого!

Вечірній променад - набережною можна дійти до міста Котор. Набережна дуже затишна! Кафе небагато, але де посидіти, можна легко знайти. - так теж було 10 років тому) У селищі Доброта, може, й небагато, але все ж кафе додалися, а от у самому Котору весь берег перетворився на забігайлівку... Навіть візуально хороших, затишних закладів мало( Але селище Доброта й надалі залишається найзатишнішим у всій Чорногорії))) Селище Люта, хоч і розташоване зовсім поруч, але там нудно. Селище Ораховац, і те буде краще.

Котор: що подивитися

Фортеця Святого Іоанна в Которі - визначна пам'ятка №1

Кількість сходинок у фортеці Котора становить чи то 1350, чи то 1450))) Інформація з інтернету, рахувати самим не було бажання! Фортеця (Tvrđava Svetog Ivana) розташована на горі, і до неї ведуть дві дороги зі сходинок та дорога-серпантин. Сходинки починаються зі Старого міста Котора, і прохід коштує 8-9 євро/особу, а безкоштовна доріжка до фортеці - це серпантин, який веде прямо в село Негуші. Потрібно просто не проминути поворот на фортецю й лише залізти в дірку фортечної стіни) На мапі нижче вказано маршрути підйому.

Ідеальний маршрут відвідування фортеці Котора - підйом серпантином на Негуші, спуск сходинками в старе місто. Доріжка-серпантин легка в підйомі, безкоштовна й подекуди з тіньком від фортечних стін! Спуск сходами дуже мальовничий і теж легкий)

Початок безкоштовної стежки на фортецю Котор розташований одразу за старим містом, через річку. Нагорі буде розвилка біля самої фортеці, і вам потрібно праворуч, ліворуч - Негуші. Повернувши праворуч, через деякий час покажуться стіни фортеці зовсім зблизька, тут орієнтир справа - дірка в стіні фортеці та дерев'яна драбина, приставлена до неї) Це інформація травня 2022 року. Після того як ви пролізете в дірку, ви опинитеся ще не у фортеці, а на сходинках. Потрібно буде піднятися ще певну кількість сходинок до самої фортеці. Маршрут підйому позначено червоними стрілочками на мапі, початок - орієнтир будівля «VODOVOD», її обходимо праворуч за парканом стежкою праворуч. Спуск - жовті стрілочки. Під час спуску квиток не питають.

Старе місто Котор - це найкраще старе місто не лише Чорногорії!

Відвідуючи фортецю Святого Іоанна, ви безумовно відвідаєте й старе місто. Старе місто Котора - це гарне, чисте й затишне містечко. Його обов'язково потрібно відвідати! Треба прогулятися його вуличками, побачити всіх місцевих котів), посидіти в кафе, випити кави й не тільки... Час релаксу - близько 1 години. Час відвідування фортеці - близько 2 годин.

Гора Ловчен - місце релаксу й адреналіну водночас

Гора Ловчен - визначна пам'ятка, обов'язкова до відвідування з будь-якого населеного пункту Которської бухти та Чорногорії).Є два варіанти відвідування - екскурсія з водієм або самостійно на автомобілі. Скрізь свої нюанси. Екскурсія, як завжди, покаже вам усе побіжно й оглядово. Самостійне відвідування дозволить максимально насолодитися краєвидами, природою. Дорога, однак, не з легких, початківцеві за кермом буде складно. Мало того, що вся дорога - серпантин, так він ще й практично весь односмуговий! Дорогу поступається той, хто знаходиться знизу. В одному місці нам і ще кільком машинам довелося «задкувати» близько 1 км, щоб пропустити автобус з екскурсією. Кишені для роз'їзду є, але замало. І попри це, якщо ви запитаєте - Чи варто їхати? Відповідь - Так, звісно! Краєвиди Бока-Которської бухти за своєю красою можуть увійти до ТОП-10 найкрасивіших місць світу! - Такий текст було написано 10 років тому) У 2022 році трохи оновимо інформацію. По-перше, дорога прямо залежить від досвіду водія, бо зараз вона здалася абсолютно звичайною дорогою, ну подекуди лише півтораполосною, і все)) По-друге, додалися оглядові майданчики, обов'язкові до відвідування. Про все докладніше.

Минулого разу ми піднімалися в парк Ловчен із самого Котора, одразу серпантином. І їздили до мавзолею. Але особливого сенсу в підйомі до мавзолею немає. Головна мета - це серпантин і кілька особливих панорамних точок, які буде вказано на мапі нижче. Цього разу ми поїхали з Будви на Цетинє, там повернули на Ловчен і їхали, як вказано на мапі. Літера П - це пункт оплати, але лише для охочих потрапити в мавзолей. І до речі, у квітні шлагбаум відкритий, і проїзд вільний. Краєвиди від Цетинє до пропускного пункту повністю такі самі, як із вершини, де розташований мавзолей. Дорога вся легка й похила, навіть без серпантинів. Дивитися особливо нічого. Особливо в квітні, коли всі дерева ще лисі. Після пропускного пункту, повертаючи в бік Которського серпантину, і починається найкраща ділянка оглядової дороги. Тут, одна біля одної, розташовані два однакові оглядові майданчики)

Нижче на мапі вказано найкращі оглядові майданчики на Которську бухту. Сам серпантин з кожним витком дає новий ракурс на Котор, і фото може бути нескінченна безліч) Можна зробити фото на Котор на початку витків серпантину, тоді сам Котор буде видно детально на фото, потім зупинки вгорі / наприкінці витків серпантину. Окрема увага - ресторану «Горизонт». У квітні він закритий, а от оглядовий майданчик доступний для всіх безкоштовно! У сезон же в цьому закладі треба обов'язково поїсти з краєвидами, може, там ще й смачно готують!!! У сезон на оглядовий майданчик ресторану можуть потрапити лише відвідувачі. Далі дорога йде до розвилки з поворотом на Негуші, а нам треба вище до Ловчена. Тут на нас чекають два оглядові майданчики: один зі столиками та напоями (відкрито навіть у квітні), другий у вигляді виступу. Краєвиди з них у принципі однакові - чудові, шалені!!! Краєвиди на Которську та Тіватську затоки... Обов'язково до відвідування. Після цих панорам у принципі можна повертати й їхати назад тим самим серпантином. У квітні машин на серпантині зовсім мало, ми зустріли не більше 20 штук, але влітку там хаос, пам'ятайте про це)

Форт Горажда - визначна пам'ятка Чорногорії, обов'язкова до відвідування одночасно із серпантином на Ловчен!

Форт описано серед маловідомих місць Чорногорії, адже про нього справді мало хто знає)

Пік Врмац (гора між Тіватом і Котором) - гарна природа й розкішні краєвиди!

Усі пишуть про адреналін під час їзди на Ловчен... А що ви скажете про поїздку на Врмац))) Це суцільний атракціон з масою адреналіну! Проте варто врахувати: дорога не для слабкодухих і не для машин з низьким кліренсом або великим кузовом. Якщо коротко, тут проїде кросовер. Малопотужна машина з низьким кліренсом сюди просто не в'їде або не з'їде) А джип за габаритами збере всі колючі й гострі гілки... Майже до самого піку можна доїхати на машині! На сам пік проїдуть лише джипи для сафарі) Багато хто доїжджає до форту / фортеці, там паркується й іде пішки. До форту йде асфальтований серпантин в одну смугу, далі ґрунтівка спочатку у вигляді камінців, а потім з булижників... Від Будви ми проїхали через форт і поїхали на сам пік, майже біля підніжжя піку є розвилка з вказівниками на Тіват. Ось тут точно потрібно паркуватися й іти пішки. Від цього місця строго вгору можна дорогою, а можна прямо «як козичка», і так до будиночка з вежею - це і є пік Врмац - оглядова вершина на всю Которську бухту!!! Пішки туди й назад близько 30 хвилин. Від форту ж іти щонайменше 1 годину в один бік... Ця дорога проїзна, а от дорога від піку на Тіват більше нагадує русло річки з валунами! Цим маршрутом не радимо їздити. Дорога односмугова, роз'їздів мало, як тут бути в сезон... важко уявити) Тому люди й пишуть, що краще ходити пішки... Час відвідування: заїзд від Котора до майже самого піку, піша прогулянка від розвилки на Тіват до піку туди й назад, спуск через Тіват - зайняв близько 4 годин!

Лайфхак щодо піку Врмац - найкращий заїзд від Котора (близько 1,5 години в один бік), а не від Тівата. До форту Врмац дорога асфальтована повністю. Обидві дороги від Тівата й Котора біля підніжжя піку Врмац зливаються.

Которська бухта - від міста Котор до міста Герцег-Нові - це мальовнича автомобільна дорога

Обов'язково їдьте вказаним маршрутом. Це одна з тих доріг, що є метою, а не просто шляхом. Маршрут Котор - Герцег-Нові - це дрібні селища (типу Доброта) і невелике старовинне містечко Пераст. Після таблички «Пераст» радимо просто припаркуватися в кишені (ви зрозумієте де, там усі паркуються). До міста доведеться спуститися сходами пішки. Унизу невелика, дуже затишна набережна, абсолютно без паркувальних місць) До міста заходьте обов'язково. У ньому навіть можна оселитися, воно затишне й гарне. До Герцег-Нові ми доїхали в обід. По спеці пройшлися вздовж набережної й поїхали назад у селище Доброта. Місто Герцег-Нові - це вже велике місто з дуже довгою набережною, що з'єднує кілька населених пунктів. У ньому також можна оселитися для відпочинку, але воно вже не таке чарівне, як Котор.

Особлива їжа в Чорногорії - сир і м'ясо (пршут) із села Негуші

Особлива їжа в Чорногорії - сир і м'ясо (пршут) із села Негуші - особливий і неповторний смак. Обов'язково спробуйте ці делікатеси. Біля міста Котор, перед поворотом на тунель є супермаркет (праворуч, за маршруту Будва - Котор) - у ньому все це можна купити. Пробуйте всі види сиру й м'яса. Сир схожий на слоєну бринзу, м'ясо - на сиров'ялене. Додому сміливо беріть пршут великим шматком, запаяним у плівку. Пару тижнів без холодильника воно переживе.

Коли приїжджати до Чорногорії

Ідеально з середини травня до кінця червня - на початку сезону і з початку вересня до середини жовтня - наприкінці сезону! Друга половина травня й початок червня підходять для вивчення узбережжя, середина й кінець червня - ідеальні для вивчення північної Чорногорії. Восени це обернено пропорційно: початок вересня - відпочинок у справжніх горах (гірські озера й каньйони річок), кінець вересня й початок жовтня - відпочинок на морському узбережжі.

Туристичний податок у Чорногорії

Цього разу ми випадково дізналися, що в Чорногорії існує реєстрація туристів. Для цього в кожному місті є спеціальні будиночки. Під час реєстрації потрібні ваш паспорт і адреса орендованого житла з правильно написаними ПІБ. Реєструватися потрібно на весь період перебування. Оплата - близько 1 євро на день, але за умови оплати 30 днів одразу подальше перебування (тобто ще 60 днів) безкоштовне. Тобто якщо ви приїхали на 3 місяці, то реєструвати треба 90 днів, а платити 30 євро. Це за умови, що ви житимете в одному місці. Якщо ви змінюєте місце проживання, то треба заново реєструватися в новому місті. Але якщо ви заплатите за 29 днів, а потім переїдете, то там знову треба платити за всі дні перебування (до 30 євро). Якщо ви винаймаєте готель, то все це роблять за вас. Якщо винаймаєте в приватників, уточнюйте, чи зробили вони реєстрацію та сплату податку за вас. Насправді ми вже були в Чорногорії 3 рази й перетинали кордон на автомобілі та на літаку. Жодного разу не питали цей «рожевий папірець», який дають під час реєстрації та сплати податку. Цього ж разу ми пішли на реєстрацію, нас зареєстрували, але сказали, що у зв'язку з ситуацією у 2022... українці звільнені від сплати податку. Дякуємо чорногорцям! Реєструватися й платити податок? - вирішуйте самі. Ми були три рази й НЕ ЗНАЛИ про це, а виїжджали / заїжджали нормально.