Болгарія на авто 2021 - 2022

Подорож Болгарією на авто можна розділити на:

• східну частину – узбережжя від Балчика до Царева. Узбережжя окремо поділяється на 3 регіони відносно Варни та Бургаса:

1. Каварна ⭐
2. Балчик ⭐⭐⭐⭐
3. Албена ⭐
4. Кранево ⭐
5. Золоті піски ⭐⭐⭐⭐⭐
6. Святі Костянтин і Єлена ⭐⭐
7. Варна ⭐⭐
8. Бяла ⭐
9. Обзор ⭐⭐
10. Еленіте ⭐⭐
11. Святий Влас ⭐⭐⭐⭐⭐
12. Сонячний берег⭐⭐⭐⭐⭐
13. Несебр ⭐⭐⭐⭐⭐
14. Поморіє ⭐⭐⭐⭐
15. Бургас ⭐⭐
16. Чорноморець ⭐
17. Созопол ⭐⭐⭐⭐
18. Кітен ⭐
19. Царево ⭐

• західну частину – гірський регіон:

1. Велико-Тирново ⭐⭐⭐⭐⭐
2. Софія ⭐⭐⭐
3. Пловдив ⭐⭐⭐⭐⭐
4. Мелник ⭐⭐⭐⭐⭐

Що потрібно для подорожі до Болгарії на авто у 2021 - 2022 році?

Підготовка до подорожі до Болгарії у 2021 році мала включати туристичні страховки, що покривають Covid-19, зелену картку та негативний ПЛР-тест на Covid-19, зроблений не раніше ніж за 72 години до перетину кордону саме з Болгарією. У 2022 році потрібен сертифікат про повну вакцинацію, не раніше ніж через 14 днів після останнього щеплення. ПЛР-тест не потрібен. Хоча на митниці навіть сертифікат не спитали.

Також потрібні віньєтки для руху дорогами Румунії та Болгарії, на щастя, вони електронні – купив онлайн і нікуди їх не треба клеїти, як раніше) Сайти для онлайн-купівлі віньєток:

• Румунські віньєтки https://www.roviniete.ro/ru
• Болгарські віньєтки https://web.bgtoll.bg

Зробити ПЛР-тест можна в Одесі та Ізмаїлі. Лабораторія «Амбулаторія сімейного лікаря» робить тест за 12 і 24 години. Ми обрали Одесу, так ми ще змогли погуляти 1,5 дня по Одесі. Зробивши тест уранці об 11-й годині, ми вирушили досліджувати принади Одеси. Наступного дня забрали результати, роздруковані з мокрою печаткою англійською мовою, з ранку до 11-ї години. Далі поїхали в Затоку, там погуляли пару годин і поїхали на ніч в Ізмаїл.

У 2022 році багатьом країнам підходить швидкий / антигенний тест, який роблять просто на місці. В аеропорту чи на сухопутній митниці скрізь є оперативна лабораторія, яка зробить "rapid test" за 15 євро, і діятиме він 48 годин.

Наступного дня перетинали кордон Україна – Румунія через поромну переправу Орлівка - Ісакча. При в'їзді пишуть «до Європи за 10 хвилин»))) Це міф! Кордон України пройшли швидко, завантаження на пором забрало близько 2-х годин!!!! Далі справді 10 хвилин пливти. А далі знову веселощі – 2 години митниці при черзі в 15 машин((( Разом проходження кордону через пором Орлівка – Ісакча в нас зайняло 4 години!!! (з 10 до 14 години). Сумнівна економія часу) Вартість порома 15 євро з авто + водій і 1 євро з пасажира. Тут теж краще мати при собі готівку, буде швидше, бо онлайн-оплати немає, термінал може зависати...

Взимку 2021 / 2022 року пором Орлівка - Ісакча ходить за розкладом! Пором і проходження румунської митниці зайняли 1,5 години. До порома приїхали за 30 хвилин до відправлення 18 грудня 2021 року.

В інтернеті є інформація, що транзит через Румунію можливий за умови складання маршруту по Румунії – це міф. Митники просто перевірили ПЛР-тест, спитали, чи до Болгарії, і сказали «Щасливо») У Болгарії нашому тесту було вже 48 годин, а на початку травня Греція закрита, тому ПЛР-тест забрали на митниці. Кордон Румунія – Болгарія пройшли (Вама Веке – Дуранкулак) за 7 хвилин. На митниці румуни наполегливо просили бронь готелю в Болгарії чи Греції, туди, куди їдемо транзитом через Румунію. Нас пропустили з умовляннями й обіцянками наступного разу їхати з бронню. Тому краще зробити бронь будь-якого житла з безкоштовним скасуванням, роздрукувати підтвердження, яке прийшло на пошту, і тут же скасувати бронь! "Подумаєш, діло", а митницю спокійніше проходити з бронню) Ми не бронювали, бо не знали, де будемо ночувати – в Русе чи у Велико-Тирново.

Під час повернення тест можна не робити в Болгарії, бо він коштує 60 євро і його роблять туристам лише в деяких сертифікованих лабораторіях, здебільшого на півночі, а на півдні – тільки у Варні. Румунія транзитом пропускає українців, потрібно перетнути кордони за 24 години. При в'їзді в Україну потрібно встановити на телефон застосунок "Дія вдома", заповнити поля і з дозволу прикордонника натиснути старт. Розпочнеться відлік часу – 24 години, щоб прибути на місце ізоляції або місце, де ви очікуєте результат ПЛР-тесту на ковід. Після прибуття потрібно натиснути, що ви на місці. Поки ви не натиснули, що "на місці", по суті можна пересуватися вільно, далі – тільки після негативного результату. Ми перетнули кордон знову ж таки через пором Ісакча - Орлівка і зробили тест у лабораторії Ізмаїла "СмартЛаб". Відповідь можна забрати в Одесі, а можна не забирати взагалі, вона приходить автоматично вам на електронну пошту і в застосунок "Дія вдома". Застосунок надсилає сповіщення, що його можна видалити з телефона. Разом кордон Румунія - Україна через пором цього разу пройшли за 2 години. Приїхали на кордон до 9-ї години. 1,5 години – це очікування порома... Були самі фури та лише 3 легкові автомобілі.

Паркінги та місцева валюта в Болгарії

Паркінги в Болгарії здебільшого безкоштовні. Кількість місць залежить від міста. Навіть на початку травня в таких містах, як Балчик і Варна, складно знайти місце на паркінгу біля берега… Паркінги приймають оплату тільки в місцевій валюті – левах, навіть євро відмовляються брати. У травні багато паркінгів відкрито, але є шлагбаум і написано 2 лв/год, тобто влітку ці шлагбауми закриються, і паркінги стануть платними) Через це складно прогнозувати зручність відвідування міст. Наприклад, на набережну Свети Влас влітку буде складно потрапити на машині...

Місцеві пам'ятки теж оплачуються готівкою і тільки левами. Тому враховуйте це. Готівка в євро підійде лише для оплати житла, а так потрібні леви.

Болгарія: пам'ятки та особливості

Тут, як то кажуть, кому що) Музеї й пам'ятники ніби є, але справді гарних місць або мало, або взагалі немає. Болгарія – це широченні піщані пляжі. Начебто добре для пляжного відпочинку, та от море з кольором якось не дуже. У деяких містах вода або каламутна, або темна, лазурності немає… Самі курорти якісь простуваті. По всій країні дуже сильно відчувається «совок», багато старих будівель, нових споруд дуже мало. Щоправда, у країні хороші автомобільні дороги і багато рослинності, але переважно листяної, без хвої. Швидкісний режим тут дотримують суворо – 50 у місті / 90 на трасі км/год, бо патрульні вартують просто в кущах! На дорозі стоїть лише штатив із радаром, а машина з патрулем ховається за деревами, яких по країні дуже багато. Хоча самі люди й автомобілісти дуже привітні та терплячі. На дорогах ніхто зовсім не мчить! Ніхто не сигналить і терпляче чекає, коли ти тупиш перед поворотом. Усі намагаються пропускати одне одного.

Житло в Болгарії представлене у вигляді готелів і житлових комплексів з апартаментами. Зняти так просто навряд чи вдасться, краще через сервіс бронювання, на кшталт Букінгу. Власниками апартаментів тут часто є не болгари. Ми, наприклад, жили в апартаментах комплексу Форт Нокс (Свети Влас), власниками яких були англійці, що мали ще 7 квартир у цьому ж комплексі.

Заходили на обід у кафе Варни просто на березі та Несебра в старому місті. Їжа – нічого особливого... Болгарських страв немає, на відміну від північної Болгарії. Усі страви звичайні, а морепродукти, на кшталт мідій, так собі на смак... А от у кафе, звичайному на вигляд, у Велико-Тирново є унікальні болгарські страви, пальчики оближеш)

В інтернеті всі пишуть про привітність болгар. Тут згодна, але в них явно є пережитки радянщини... Якщо приїхати до Болгарії після Франції, то контраст буде разючий. Капців у номерах й апартаментах ніде не знайшли, при тому що переважно скрізь на підлозі плитка, яка навесні крижана... Мила або немає зовсім, або 1 шт на ванну й кухню. А ще цікавіше шампунь у брендованій баночці – вміст на 2/3 складається з води, а зверху налито безпосередньо сам шампунь... Те саме і на автомийках самообслуговування. Натискаєш кнопку "detergent", а ллється вода і трооошки-трооошки дуже легенької непомітної піни)

Який курорт у Болгарії обрати? Що подивитися на півдні Болгарії?

Ми оселилися в Святих Костянтині та Єлені, але краще було б у Золотих пісках. Звідти їздили гуляти – від мису Каліакра (Нос Каліакра) до міста Варна. Наступною точкою був Свети Влас – звідти катались від Еленіте до Бургаса. Потім переїхали в Созопол і додивилися решту узбережжя Болгарії.

Мис Каліакра – мальовничий урвистий берег і зруйнована давнина

Любителі історії та давнини тут мало що побачать, лише руїни врівень із землею. А от любителям природи сюди обов'язково варто заскочити. Краєвиди схожі на Атлеш (мис Тарханкут) в Україні. Працює не цілодобово, здається. Хоча шлагбаума немає. Можливо, до 8-ї і після 20-ї в'їзд безкоштовний) А так на під'їзді стоїть хлопчик і бере 3 леви або 1,5 євро за 2-х людей. Оплата тільки готівкою, решта – тільки в левах. Час відвідування пам'ятки 30-50 хвилин, якщо дуже неквапливо і фотографуючи все навколо. Паркінг є біля самого мису, але...він дуже маленький, і сюди краще приїжджати й вже виїжджати до 12-ї години. Ми виїжджали близько 12:30, і паркінг почав утворюватися далеко вздовж дороги, а до мису рухалася величезна кількість машин...

Каварна – селище, непридатне для відпочинку, і не потребує вашої уваги.

Усе селище вмістилося на фото. Насправді місцевість набагато сумніша і тхне намулом. Це місце для рибалок. Пляжів тут немає.

Балчик – це вже місто-курорт

Його варто відвідати, хоча б для того, щоб скласти власну думку. Пляжів тут "немає", те, що є, важко назвати пляжами. Є довгий променад з кафе вздовж самої води. Крамничок уздовж води особливо немає. Краєвиди так собі, у межах зони відпочинку порт… Тут краще саме ввечері, коли засвітяться всі кафешки. Загалом місто підходить виключно для вечірнього променаду та вечері в кафе. Людей багато, а містечко невелике. На початку травня ми тут шукали паркінг… Щоправда, знайшли і безкоштовний, і майже біля води) Тут, до речі, є пам'ятка – ботанічний сад і палац. Хто раніше нічого подібного не відвідував, тому, ймовірно, варто заскочити) На початку травня місто вже живе повним життям, як у розпал літа)

Фортеця Овеч – пам'ятка Болгарії, доступна в регіоні Варна, точніше в місті Провадія. За годину їзди, наприклад, від Балчика. Від фортеці залишилися "ріжки та ніжки", а от краєвиди з давніх руїн відкриваються розкішні, дуже схожі на краєвиди Чуфут-Кале в Бахчисараї (Крим). До фортеці можна під'їхати із західного входу (з боку міста Провадія) і східного (з боку лісу). За відгуками, західний підйом проходить цивілізованішими сходинками. У місті скрізь є вказівники на фортецю. Ще орієнтир – ресторан Овеч, майже одразу за ним безкоштовний паркінг, найближчий до сходинок. Інакше паркінг аж унизу в місті, доведеться підніматися до каси та входу. Вхід коштує 4 лв/особа. Піднявшись нагору, можна одразу йти в бік мосту, бо праворуч веде стежка, але краєвиди такі самі, як ліворуч, за винятком того, що праворуч наприкінці цвинтар. Пішовши праворуч, потрапляємо на місток, через нього можна дійти до альтанки, але краєвиди там теж такі самі, як в районі містка)))

У Провадії також є Чудні скелі – гарна пам'ятка за фото з інтернету.

Албена – місто готелів, курорт з величезними піщаними пляжами

По суті це місто-парк, що складається з готелів і супермаркетів. Приватного житла тут немає. Усе було б добре, якби це все виглядало красиво. А так жодного ландшафтного дизайну, усе зелене, але в стилі радянщини… В'їзд до міста через шлагбаум – 5 лв за добу або 30 хвилин безкоштовно. За 30 хв ми встигли подивитися набережну і поїхати геть. Ви платите по суті за паркінг у місті, бо далі він безкоштовний. По суті сюди навіть можна не їхати на прогулянку. Дивитися нічого. Таких пляжів багато і в інших цікавіших містах Болгарії. На початку травня тут люди трапляються поодинці)

Кранево – курорт-село)

Інакше не вдається назвати. Схоже на Кирилівку в Україні або косу в Бердянську) Пляжі піщані та величезні. На початку травня нікого немає в місті, ні людей, ні машин. Усі магазини зачинені, місто ще в зимовій сплячці. Тут, схоже, житло лише від приватників, тому, напевно, в сезон тут буде дешево. Тобто хто любить пляж і дешево – той у сезон явно сюди) Їхати на прогулянку сюди не варто зовсім!

Золоті піски – справжній курорт Болгарії

Тут є все – пляжі дуже широкі та гарні, променад з кафе і крамничками, променад уздовж самої води, розвинена інфраструктура… Перша лінія – це готелі, але всі пляжі громадські. На початку травня життя тут тільки прокидається. Променад відкрився поки що на 30%. Люди розтеклися по місту і гуляють лише поодинокі особини) Центр променаду – орієнтир колесо огляду та місцева Ейфелева вежа. У цьому регіоні є ще пам'ятка – скельний монастир Аладжа. З траси є поворот на нього, на місці є паркінг і від паркінгу сходинки близько 200 м. Вхід платний 5 лев / особа, ми не пішли, бо бачили фото з інтернету. Краєвиди по дорозі теж так собі, хіба що люди раніше не бачили краєвидів з гір)))

Святі Костянтин і Єлена – курорт а-ля радянщина

Пляжі є, але шматками й невеликі. Променад є вздовж води, але нудний і одноманітний, без інфраструктури взагалі. Їхати сюди спеціально для прогулянки не варто. Перша лінія складається з готелів. Тобто якщо знімати десь, то на пляж лише їздити, а чи буде паркінг у сезон? Найцікавіше тут – сидіти на пірсі й милуватися морем.

Варна – це справжнє місто, у сенсі велике й галасливе)

Варна – звісно, курортне місто, але на любителя. Дуже схожа на турецьку Анталію. Уздовж пляжної лінії тут розкинувся прогулянковий Приморський парк. Уздовж води є променад. Розвинена інфраструктура, є дешеве приватне житло, гарний великий пляж))) Начебто все супер, але…затишку немає! Це місто, на початку травня тут натовпи народу! Відвідати його варто обов'язково, а там уже на любителя. До пляжу ходити далеко однозначно, бо дорога буде через парк, це як мінімум. До речі, прозорість води тут досить непогана) Чи відвідувати її мандрівникам? Велике питання)

Бяла – село курортного типу)

До пляжу далеко йти, під'їзду в сезон немає. Їхати сюди не варто зовсім. Хоча пляжі, як по всій Болгарії, – чарівні)

Обзор – недалеко пішов від Бяли, але житло тут уже презентабельне і вже можна назвати курортом

Пляж виглядає гарно. Начебто є де прогулятися 30 хвилин) Спеціально їхати сюди, звісно, радити не станемо...

Еленіте – курортне селище апартаментів і вузьких пляжів

По суті гуляти ніде, лише на території свого комплексу, хоч вони й великі) Гарно звідси прогулятися по самому пляжу до початку селища Свети Влас, а точніше пляжу комплексу Форт Нокс. Місцевість тут уже гарна. Тобто спеціально сюди їхати не варто, дивитися нічого.

Свети Влас – елітний курорт із гарними краєвидами, але пляжі за мірками Болгарії на 3-)

Як варіант, можна оселитися в апартаментах Форт Нокс (це кінець селища Св. Влас і майже початок селища Еленіте) – тут пляжі тягнуть майже на п'ятірочку, а на машині їздити гуляти на променад у район портової гавані з розкішними краєвидами та гарними будиночками! Комплекс Форт Нокс зручний наявністю власної прибудинкової території, яка зовсім як справжній променад уздовж води! Відвідати Свети Влас потрібно обов'язково й оцінити його красу саме з пірса в портовій затоці.

Сонячний берег – справжній типовий для Болгарії курорт

Тут є все: широкі пляжі, житло різного рівня та променад уздовж води. Однак центральна вулиця, що веде до пірса, залишає бажати кращого, там суцільні казино та стрип-клуби... Сонячний берег варто відвідати, щоб зрозуміти, що таке справжня пляжна Болгарія)

Несебр – старе місто – справжня пам'ятка Болгарії!

Як курорт для пляжного відпочинку підійде нова частина міста, але пляжі якось сумно виглядають тут) Старе місто для пляжного відпочинку не підходить, а от для прогулянок – ну супер місце! Навколо старого міста можна обійти по верхньому периметру старими вуличками з видами на воду, а можна обійти дорогою навколо міста біля самої води! Усередині місто зі старих будиночків і вузьких вуличок... Краса! Верхня прогулянкова вулиця всіяна панорамними кафешками, звідки дуже спокусливо пахне) В'їзд до старого міста йде через місток із млином, за яким варто триматися лівіше. Впретеся в шлагбаум паркінгу – 2 лв/год. Навесні паркінг безкоштовний. Паркінг величезний, тягнеться до половини старого міста. Наприкінці паркінгу стоїть знак – білий круг у червоній облямівці. Якщо його проігнорувати, то можна просто об'їхати старе місто по самому березі) Фото не особливо передають чарівність місця, але сюди варто приїхати обов'язково. Час відвідування близько 1 години, це якщо побіжно по верхньому периметру, а низ – на машині) Виїжджаючи зі старого міста, одразу за мостом повертаємо ліворуч – це сучасне місто Несебр. Можна доїхати до мису, з нього відкривається вид на старе місто здалеку – в один бік і на селище Равда – в інший.

Поморіє – чудовий курорт Болгарії

З одного боку розташовані пляжі, з іншого – променад уздовж води. Багато житла на першій лінії. Також багато дешевого житла, бо майже немає вишуканих готелів. Сюди варто приїхати мандрівникам погуляти променадом, а решті сюди можна сміливо їхати на пузо-пляжний відпочинок. Паркувальних місць достатньо. У травні місто живе вже активним життям. Поморіє можна проїхати по колу вздовж води. Краще рухатися як на карті нижче, бо на прогулянковому променаді рух односторонній.

Бургас – курортне місто, в якому нічого робити)

Точна копія Варни, тільки тут пляжі – суміш піску із землею – виглядають відштовхувально... Прохід до пляжів іде через Приморський парк. До пляжу ходити довгувато. Та й пляжі залишають бажати кращого. Паркінг доводиться шукати по 40 хвилин! А це ще не сезон... Щоб вивчити берег, достатньо заїхати з боку порту і вийти на пірс. На початку міста, з боку Поморіє, взагалі робити нічого. Спеціально сюди їхати не радимо.

Чорноморець – сільський курорт Болгарії)

Робити тут нічого. Пляж неухожений, а поруч портова гавань із човнами. Хоча набережна затишна, є навіть кафе. Селище явно дешеве, зокрема й перша лінія. Але мандрівникам тут робити нічого.

Созопол – курорт Болгарії

Хочеться сказати, що копія Несебра, але це не так. Якщо говорити про фото, то Созопол набагато фотогенічніший, а от за затишком і бажанням прогулятися ним – Несебр виграє! Старе місто Созопол якесь депресивне й некрасиве всередині. Старе місто можна обійти по колу поверху за 1,5 години. З пляжами, за мірками Болгарії, тут зовсім туго) Приїхати сюди варто обов'язково, але чекати вау-ефекту не варто. Оселятися в старому місті немає сенсу. Краще оселитися в апартаментах із видом на старе місто. До нього йти 10 хвилин неквапливо.

Дюни, Приморсько, Кітен, Лозенець, Царево – це маленькі та дуже маленькі "села-курорти"

Усі вони розташовані далі від Созопола. Подекуди турбази, кемпінги і подекуди готелі. Для пляжного дешевого відпочинку селища підходять, але для мандрівників зовсім не підходять. Ми проїхали від Созопола до Царева саме по березі. Спеціально їхали 30-40 км/год, заїжджали в кожен куточок – типу як гуляли) Дивитися нічого, усе нудно.

Яку їжу шукати в Болгарії?

Орієнтуйтеся на назви: шкембе чорба, кюфтенца, задушено пилешко филе, крехки телешки, гювеч, суджук, каварма тощо. По суті це все будуть страви з м'яса. У них розкішні страви з тушкованими 5-ма видами м'яса з цибулею та овочами, розкішні соусні начинки м'ясних страв. Їжа місцева дуже смачна й ситна, порції великі, переважно на 2 персони.

Софія – столиця Болгарії, і цим усе сказано

У самому місті робити нічого, якщо, звісно, не любитель заторів... А от гора Вітоша – це красива природна пам'ятка. Місто є гірськолижним курортом. Однак навіть мандрівникам є що подивитися. По-перше, хто любить хайкінг, то це гора Вітоша – краєвиди, природа і купа стежок на 5+!!! Стежки всі втоптані завдяки розвиненій мережі підйомників. Тільки в травні підйомники вже не працюють, сезон закінчено) На машині можна піднятися цивілізованою дорогою дуже високо, майже до піку Чорний верх (Черни-Врих). Далі стежки з танучого снігу або ґрунтова автомобільна дорога зі снігу та бруду. Це у травні, у червні вже можна буде гуляти по сухому, але...вже буде пекти сонце)

Доїхати можна до шлагбаума за картою нижче і далі пройти пішки за вказівником на підйомники 5, 12, 13. Там буде лавочка на галявині з розкішними краєвидами на Софію. Дорогою на Вітошу на автомобілі особливо краєвидів і оглядових майданчиків немає, хіба що в самому низу біля підніжжя селища. Навколо багато лісового масиву. Для відвідування Вітоші на автомобілі вистачить пари годин (до 3-х годин з неспішним релаксом), і можна їхати далі до Пловдива, наприклад, якщо ви їдете з Велико-Тирново. Ночівля в Софії недоцільна.

У травні біля підніжжя гори Вітоша стоїть буяння зелені, а вершини ще в снігу, але вже течуть струмки, і дерева чекають своєї години, щоб розпустити бруньки. Нижче фото зроблені з різницею в 30 хвилин)

Поруч із Софією, за годину їзди, розташована ще одна унікальна природна пам'ятка Болгарії – 7 Рильських озер. Ще нижче місто Мелник зі своїми скелями. В інший бік – скелі та фортеця Білоградчика.

Мелник – маленьке містечко і величезна перлина Болгарії

Розташований зовсім поруч із кордоном Греції, і не так часто сюди доїжджають туристи, а дарма! Мелник потрібно відвідати обов'язково, щоб повною мірою відчути болгарський колорит і спробувати місцеву їжу. У цьому невеликому містечку є все – природа, архітектура, пам'ятки, кухня та гарне житло! Оселятися потрібно в самому серці містечка. Усе містечко складається зі старовинних будинків, але в центрі якось особливо чарівно. Ми були тут напередодні Різдва. Снігу бракувало, але в повітрі все одно витала атмосфера чарівності) Людей було занадто мало, і тому було трохи сумно) Зате повно паркувальних місць і немає натовпів роззяв-туристів. Влітку люди пишуть, що паркуються за містом і йдуть пішки. Місто тут складається по суті з однієї вулиці) На карті нижче виділено регіон центру, там же можна оселитися і за стрілочками дійти до кінця вулиці та всіх будинків. Дорогою буде місцева пам'ятка – будинок Кордопулова. По суті орієнтир на цей будинок. Він буде по ліву руку, і йдемо далі, дорога йде правіше. Буде вказівник на монастир Света Богородиця Спілеотиса і 300 сходинок угору. "Virgin Bogoroditsa Spileotisa" – місце сили і розкішна оглядова точка на весь Мелник! Це найкраще місце для відвідування після затишного центру містечка. Звідси відкривається панорама на Мелницькі (Мелнишки) піраміди – глинисто-піщані сніжно-білі пагорби! Місце дуже гарне й атмосферне. Більше одного дня робити, звісно, нічого, але на ночівлю можна залишитися й помилуватися вечірнім сяйвом міста. До речі, для любителів хайкінгу тут є милі стежки по вершинах.

Пловдив – хоч плову тут не готують, але місто від цього не менш цікаве)

У самому місті та околицях зібрані справжні пам'ятки Болгарії. Тому на нього можна виділяти навіть до 2-х днів, якщо не любите швидко гуляти) Якщо ж ви виділили лише 1 день на Пловдив, то починати можна з маршруту 2 (починаючи не пізніше 10-11 години) і потім маршрут 1.

Маршрут № 1 – пагорб Небет-Тепе (старе місто і фортеця Палдін, оглядовий майданчик, античний театр), пагорб Бунарджик (вершина – пам'ятник "Альоша") – найкращий оглядовий майданчик Пловдива

Першим ділом, це, звісно ж, старе місто Пловдива, як і Велико-Тирново, розташоване на трьох пагорбах: Джамбаз-Тепе,  Небет-Тепе та Таксим-Тепе. Саме старе місто розташоване на пагорбі Небет-Тепе. До старого міста пускають лише за перепустками. Тому стаємо на платному паркінгу 2 лв/год і йдемо гуляти. Спочатку рухаємося ліворуч до оглядового майданчика (зруйнована фортеця Paldin),звідти відкривається гарний вид на історичний центр Пловдива і пагорб Бунарджик із пам'ятником "Альоша", потім по колу йдемо праворуч вуличками старого міста до античного давнього театру. Саме старе місто затишком не вирізняється, сильно робити нічого, лише щоб дійти до театру) Античний театр теж для поціновувачів... Вхід 5 лв/особа... Хоча через паркан можна зробити фото. Зверніть увагу: до театру можна потрапити лише з боку старого міста.

Далі їдемо до пагорба Бунарджик, паркуємося біля підніжжя і йдемо  угору пішки) Не лякайтеся, не так складно, як здається знизу. Орієнтовно як піднятися на 10-й поверх) Можна йти стежками та сходинками, а можна "центральними" дорогами. Краєвиди відкриваються на абсолютно весь Пловдив, зокрема видно вдалині пагорб Небет-Тепе, звідки щойно приїхали) На карті стрілочками показано можливі маршрути. Штрихпунктир – це саме прогулянкова доріжка, а суцільна лінія – це стежка через траву і купа сходинок, зате швидко) Краще піднятися стежкою ліворуч, а спуститися прогулянковим кроком, милуючись краєвидами по дорозі праворуч. Насправді там усі стежки ведуть нагору)

Мінімальний час для маршруту №1: 2-3 години.

Маршрут №2 – Асенова фортеця – скельний феномен Чудні мости (Marvelous Bridges)

Цей маршрут передбачає поїздки околицями Пловдива, а саме регіоном Асеновград і Родопськими горами на півдні Болгарії. Час для вивчення від 4-5-ти годин. З Асеновграда дорога одна, на карті нижче вказано розвилку.

Асенова фортеця розташована одразу за містом Асеновград, на нього й відкривається вид з фортеці. Фортецю видно ще з дороги. Доїхати можна на машині, паркінг зовсім поруч, але всього на 5-7 місць за 2лв/год. Іншим потрібно шукати місця нижче чи вище й іти пішки, але зате безкоштовно. Вхід до фортеці 4 лв/особа і ніяк інакше. У нас відмовилися брати євро, терміналу немає. Ми міняли євро за завищеним курсом у продавця морозива) До фортеці підніматися пару сходинок, а найкращий вид – із самого верху.

Скельний феномен Чудні мости (Чудните мостове) – це справжня унікальна пам'ятка Болгарії, і її можна віднести до одного з найнезвичайніших місць світу! Дістатися можна прямо до кінцевої точки на машині. Дорога, звісно, весела) Спочатку буде серпантин на 2 смуги, потім дорога на 1,5 смуги, а потім і на всю 1 смугу з ямками) Швидкість розвинути ніде не вийде, але так навіть краще – краєвиди заворожливі. Після з'їзду з 2-смугової траси дорога йде по справді чарівному лісу!!! Здається, наче в казку потрапив. Самі мости – це кульмінація цієї казки. Жодні фото й відео не передадуть масштабу побаченого. Тут усе безкоштовно.

Паркуємося в кишені біля будиночків і одразу йдемо за вказівником до мостів. Це буде ліворуч від паркінгу. Спускаємося саме вниз. Ліворуч на вершині буде зелений парканчик, до нього потім піднімемося. Спустившись униз, бачимо ах і ох)) Під мостом можна пройти, але далі йти особливого сенсу немає. У близькому доступі більше краєвидів немає. Можна також спуститися до самої води та дерев'яного місточка. Звідти теж гарні краєвиди. Потім піднімаємося нагору і дряпаємося вздовж зеленого парканчика ще вище. Доходимо до оглядового майданчика №1. Далі радимо продовжити маршрут правіше вглиб лісу, там є стежка вгору. Цією стежкою через ліс переходимо на протилежний оглядовий майданчик №2. Звідти спуск іде безпосередньо до паркінгу.

Зовсім поруч) розташована ще одна природна пам'ятка – Триградська ущелина в Родопських горах.

Якщо підбити підсумки, то Болгарія – країна пузопляжного відпочинку. Хто любить пісок, багато піску...))) Гір на сході немає, на заході немає моря) Вода ні теплотою, ні кольором, ні чистотою не вирізняється. Пам'яток небагато, і їх із успіхом можна дивитися, коли їдеш транзитом до Греції чи Італії) Ціни по країні бюджетні. Чимось нагадує Албанію, коли багато місцевих туристів. Пляжний відпочинок чимось також нагадує відпочинок в Україні, на кшталт Одеси, Арабатської стрілки, Затоки тощо.