Хорватія: маршрут на машині
Відвідавши країну 3 рази, зокрема континентальну та острівну частини, ми змогли виділити найкращі місця, які обов'язково потрібно включити у свій маршрут подорожі Хорватією на машині. Для описаного маршруту Хорватією вам знадобиться не менше 18 днів! Це буде дуже побіжний екскурс від Дубровника до Біоград-на-Мору, але зате всі найкультовіші місця та визначні пам'ятки ви вивчите повноцінно)
визначні місця Хорватії: регіон Дубровник
- Цавтат - 1 день
- старе місто + мури Дубровника + оглядові майданчики - 1 день
- острів Корчула (пором Оребич - Корчула) - 1 день
через новий Пелєшацький міст (Pelješac bridge 2022) потрапляємо в регіон Макарська - перлину Хорватії - красивий гірський масив
- острів Хвар - №1 пором: Дрвеник - Sućuraj, №2: Спліт - Stari Grad (кращий варіант) - 1 день
- Подгора - 1 день
- природний парк Біоково - 1 день
- Макарська - 1 день
- Башка Вода - 1 день
- Брела - 1 день
регіон Спліт - мегаполіс Хорватії
- Оміш - 1 день
- Спліт - 1 день
- Трогір + Рогозниця - 1 день
регіон Шибеник - горбиста місцевість
- Примоштен - 1 день
- парк Крка + Шибеник - 1 день
- Водіце - 1 день
регіон Загреб - мегаполіс Хорватії
- національний парк «Плітвицькі озера» - 2 дні (з дорогою сюди від узбережжя)
- Загреб - 1 день
Хорватія: що подивитися
Хорватія (Кроація) - курортна країна розкішного відпочинку серед червоних дахів. Хоча, якщо бути точнішим, дорогого відпочинку. Звідси як позитивний наслідок - вона не переповнена відпочивальниками, на відміну від сусідніх Албанії та Чорногорії. Проте, зарахувавши себе до бувалих мандрівників, можна сказати, що ціни завищені більше, ніж дозволяють краєвиди й визначні місця. Греція та Чорногорія виграють за адекватністю цін, за схожої краси природи та визначних місць країни.
Наша автомобільна подорож Хорватією тривала в серпні-вересні 2018 року, після відвідування сусідньої Чорногорії. Бронюючи житло в першому ж населеному пункті Хорватії, ми одразу зіткнулися з рівнем цін. Слід наголосити, що житло бронювали через сервіс Booking. У зв'язку з цим ціни аж ніяк не низького рівня. Шукати на місці житло на 1-2 дні недоцільно. Зусиль на його пошуки за низькою ціною може піти більше часу, ніж буде вигоди від різниці в ціні.
Першим містом для проживання було обрано Цавтат, а точніше селище біля дороги - Звековиця. Мета - відвідати Дубровник і околиці. Тому було заброньовано 2 ночі. Де зупинитися, вибирали за відгуками з інтернету, мандрівники радили Цавтат або Млини. Попри те, що Млини ближче до Дубровника, більшість усе-таки воліє оселятися в Цавтаті. З'ясувалося, що вони мали рацію.
Цавтат - перлина регіону «Дубровник».
Це невелике, нелюдне місто на березі Адріатичного моря. З боку моря місто оточує дуже гарна й довга прогулянкова набережна, що складається з двох частин. Оселившись у Звековиці, зручно доїхати до Цавтата за 5 хвилин. Майже біля самої набережної досить легко безкоштовно паркуватися, і можна гуляти. Принадність полягає у зміні місця (кафе, крамниці, пляжі) та краєвидів під час прогулянки. Прогулянка може тривати 3 і більше годин. Особисто я б віднесла це місто до одних із найкращих у Хорватії. Тут є все і поруч: пляжі, променад, а головне - затишне розташування міста. Воно розташоване в бухті й захищене від вітру та хвиль. До гавані заходять красиві кораблі, які швартуються біля пристані в самому центрі. Біля пристані - низка затишних кафе, у яких люди сидять, насолоджуючись краєвидами. Тут особливо добре відчувається розкіш Хорватії з її неквапливим ритмом життя й умиротвореною красою.
До відома тим, хто хоче оселитися в Цавтаті на тиждень-два: місто чудово підійде й для пляжного відпочинку. Пляжів багато, є облаштовані з топчанами та «дикі» на камінні. Людей усюди достатньо, щоб не відчувати «безлюдності», але й не забагато, щоб «яблуку ніде впасти».
Дубровник - розкручена визначна пам'ятка Хорватії
Йдеться саме про старе місто, обгороджене мурами, з прилеглими гаванями. Сюди навіть екскурсії з Чорногорії їздять регулярно. Загалом слід розуміти, що є регіон «Дубровник» - це не лише старе місто, а дуже велика територія Хорватії.
Що стосується старого міста, то вхід безкоштовний (що дивовижно для Хорватії). Важливий момент: паркування по всій країні, і Дубровник не виняток, - платне або приватне. Подумайте про це заздалегідь. Це особливо актуально в Дубровнику. Місць близько до входу немає, або вони коштують дорого. Є величезний паркінг для приїжджих - на нього ведуть вказівники по дорозі. З'їжджаючи з траси, можна одразу шукати цей паркінг, а не вхід у старе місто.
- прогулянка мурами міста (облаштований прохід уздовж усього фортечного муру). Прогулянка мурами Дубровника займає близько 1-1,5 години, вартість 20 євро (у 2018 році) з людини (квитки потрібно зберігати до виходу, спускатися з муру лише наприкінці).
- поїздка на фунікулері до оглядового майданчика. Від самого Дубровника на гору піднятися можна підйомником, знову ж таки за 20 євро з людини.
- прогулянка самим старим містом усередині.
За наявності, скажімо прямо, «зайвих» грошей можна зробити обидва перелічені вище пункти. А можна погуляти самим містом усередині й ззовні, по гавані. Це будуть ті самі краєвиди, що пропонують вам оглянути з мурів фортеці, але безкоштовно. Також радимо піднятися на автомобілі до того самого оглядового майданчика, куди возить підйомник від фортечних мурів. Їхати необхідно дорогою до самого верху, там буде видно, де паркуватися (безкоштовно). Більше того, краєвиди гарніші саме трохи не доїжджаючи до верхньої точки підйомника. Заїзд на цю дорогу можливий з боку траси в напрямку на Цавтат.
Г - гавань для огляду ззовні, Ц - центральна вулиця міста для прогулянки, решта вулиць вузькі, С - мури Дубровника, П - дорогий паркінг, Під - підйомник
Якщо старе місто розташувати по праву руку, то по ліву руку буде портова частина Дубровника. Вона величезна, але не прогулянкова. До неї заходять круїзні лайнери, проїжджає безліч машин, суцільні затори. Але проїхати нею варто, щоб відчути міць і красу міжнародного порту. Рекомендуємо піднятися нагору, переїхавши міст у напрямку регіону Макарська. Вам відкриються гарні краєвиди на весь регіон Дубровника, зокрема на старе місто й порт із суднами. Там є оглядові майданчики, де зручно припаркуватися й зробити фото. Більше в Дубровнику робити нічого. Для відпочинку на тиждень-два особисто не радимо.
Поради щодо регіону Дубровник: оселитися можна в селищах за доступною ціною - Цавтат і Млини. Зовсім дешево - Звековиця (серпень 2018 - зовсім дешево тут це 50 євро). Відвідувати Дубровник краще ввечері, коли спала спека, починаючи з 17:00. Паркування: що далі від старого міста, то дешевше, біля самих мурів близько 400 грн. (170-200 кун). Якщо спитати в місцевих водіїв - вони порадять, де можна припаркуватися взагалі безкоштовно (самим ці вулиці буде складно знайти, але за бажання можна). Спочатку варто подивитися старе місто з оглядового майданчика, заїзд на нього з траси на Цавтат. Потім погуляти всередині, вуличками старого міста-фортеці. Далі обов'язково подивитися на місто збоку з гавані, ззовні фортечних мурів Дубровника. Зробити панорамні фото з оглядового майданчика за портом Дубровника, що розташований одразу за мостом у напрямку Макарської.
Хорватія поділяється на кілька регіонів, перший із яких ми відвідали - Дубровник. Рухаємося далі.
Макарська - найживописніший і гірський регіон - перлина Хорватії
Якщо ви на відпочинку й ваша мета - релакс, їдьте набережною дорогою, а не автобаном. Шлях буде довшим, трохи повільнішим, але набагато мальовничішим. До регіону Макарська вздовж берега йде низка островів, через що прибережні селища не становлять для вас курортного інтересу. По дорозі - місто Неум, кордон із Боснією і Герцеговиною. Воно ж єдине курортне місто в країні Боснія і Герцеговина. У сезон ми потрапили у величезний затор на 1-1,5 години через тих, хто перетинав кордон. Рухаємося прямо до Подгори - першого міста, що потребує вашої уваги в регіоні Макарська.
Порада щодо автомобільних доріг Хорватії: якщо ваша мета - познайомитися з країною, а не дістатися з пункту А в пункт Б, то їдьте дорогою вздовж узбережжя. У країні всі дороги дуже хороші. Шлях буде довшим і триватиме довше, але набагато мальовничішим.
Подгора - оптимальне поєднання краси, затишку та цін у регіоні Макарська
Місто успішно поєднує пляжний відпочинок удень і променад увечері. З набережної відкриваються гарні краєвиди. Місто затишне. Праворуч від центру набережної - галькові пляжі з тінню від дерев. На всіх пляжах вода кристально чиста. Ліворуч іде довга низка облаштованих пляжів. Прогулянкова набережна також тягнеться ліворуч, аж до наступного селища. Ціни на житло адекватні. Усе поруч. Місто цілком підходить для відпочинку на тиждень-два.
Порада щодо регіону Макарська: оселятися в Подгорі можна на 2 і більше днів. Кількість ночей залежатиме від часу, проведеного вами на пляжі. На знайомство з Подгорою можна виділити 1 день. Другий день цілком займе поїздка на Біоково. Також рекомендуємо відвідати місто Макарська, залишаючись на ночівлю в Подгорі. На прогулянку набережною Макарської вистачить пари годин.
Заповідний парк «Біоково» - автомобільна прогулянка гірським серпантином
Саме з Подгори починається гірський серпантин, що веде прямо на Біоково. Серпантин має кишені для роз'їзду машин, але подекуди досить вузький. Зранку машин найменше, тому це найзручніший час, щоб розпочати відвідування заповідника. До обіду починаються затори, потрібне часте роз'їжджання. Кишень хоч і багато, але часто тому, хто їде вгору, доводиться здавати назад. Звідси й висновок: зранку проскочити вгору, а потім потроху спускатися й милуватися краєвидами. Більша частина дороги абсолютно комфортна, але саме біля самого піку Св. Юре серпантин дуже крутий і зовсім вузький. Удень, за великої кількості машин, там може бути некомфортно навіть досвідченому водієві. До речі, особливих краєвидів на цьому піку не чекайте, скоріше насолоджуйтеся адреналіном від поїздки серпантином над урвищами.
Пік Vosac розташований нижче, до нього ви потрапите, спускаючись на авто з піку Святий Юре. Цей пік вимагатиме від вас пішого підйому, щоб насолодитися краєвидами моря, міста та всього регіону Макарська загалом. Воно того варте. Іти близько 30-60 хвилин повільним кроком стежкою вгору. Нагорі свіжо й вітерець, можна захопити кофту. Після спуску, на паркінгу біля вашого автомобіля вас чекатимуть милі столики в лісі. Тут можна поснідати їжею, взятою з дому. Виїжджаючи вранці о 6-7 годині, вам навряд чи захочеться їсти. А проїхавшись на пік Святий Юре та прогулявшись піком Восак, ваш апетит уже буде вовчий! Тут кошик з їжею буде вельми доречним.
Далі йде автомобільний спуск до першого оглядового майданчика, де також робимо фото. Краєвиди середньої якості. І десь у цьому районі вас обов'язково зустріне на дорозі табун коней! Зійти з дороги вони не хочуть. Треба їхати потроху й кликати їх у відчинене вікно фруктами та овочами. Вони довго не змусять на себе чекати. У нас були огірки. З'їли їх швидко й досить акуратно). До речі, огірки взяли за порадами з інтернету, про це пишуть усі, хто відвідував Біоково! Зранку коней немає, вони виходять саме після обіду.
Порада щодо заповідника Біоково: виїжджайте, щойно почне світати. Сніданок беріть із собою. Для годування коней беремо яблука, моркву, огірки тощо. Вам знадобиться до 30 хвилин, щоб доїхати до шлагбаума на в'їзді в заповідник. В'їзд платний, рахують за кількістю людей - 7 євро/особа, є дитячий квиток. Спочатку їдьте без зупинок на пік Святий Юре (St Jure, 1768 м). Потім необхідно трохи спуститися назад і завернути праворуч на пік Vosac (1400 м). Піднятися на оглядовий майданчик доведеться пішки за вказівником на «Sea view». Згори можна буде споглядати панораму регіону Макарська й однойменного міста безпосередньо. Спуск з піку Восак пройде швидше, хвилин за 20. Обід на паркінгу після фізичних навантажень і відпочинок, точніше, релакс у лісі. Після цього продовжуйте спуск на автомобілі дорогою. По дорозі можна буде зробити вже завершальні фото біля «Ресторану» - першого оглядового майданчика під час підйому вгору.
Спуск з Біоково логічно завершити прогулянкою селищем Тучепі. Також якраз можна відвідати саме місто Макарська. Після Біоково ви звільняєтеся десь в обід. Уся культурна програма заповідником займає близько 6 годин. Це огляд двох піків, піший підйом на пік і неквапливий сніданок у лісі, ну і, звісно ж, усі фотосесії.
Макарська - гарний мегаполіс Хорватії
Ми виділили день на ночівлю в Макарській. Проте з особистого досвіду вже не радимо. Краще просто приїхати погуляти, наприклад після відвідування Біоково. Макарська безперечно дуже гарне місто. Але воно вже, як більшість мегаполісів, не вирізняється затишком і комфортом з погляду відпочинку. Як екскурсійне, на пару-трійку годин, Макарська розкішна.
Півострів праворуч від центру Макарської забере у вас 1-2 години на прогулянку. Це дуже повільним кроком, з фото кожного кущика та відпочинком на лавочках. Краєвиди гарні, відвідати обов'язково. До речі, прогулянкова частина називається парком. Насправді це просто стежка, місцями просто протоптана людьми. Далі хвилин 30 до центральної частини набережної. Вона портова, з поромом, тому прогулянка нею специфічна.
Ліворуч від центру міста веде піша стежка до «розпіареного» нудистського пляжу «Nugal beach», нібито з краєвидами. Зрештою, це дорога лісом завдовжки близько години середнім прогулянковим темпом, уздовж берега - гарно, але краєвиди не змінюються, і прогулянка стає надто монотонною. Наприкінці - звичайний пляж, краєвидів немає. Тобто якщо ви проїздом у місті, то навіть не вбудовуйте цей маршрут у свій графік. У нас була ночівля в місті, тому ми шукали, де погуляти. Пляжі, до речі, вже всі забиті людьми, на відміну від Цавтата.
Сусідні міста ми проїжджали без зупинки, але через усі набережні. Будь-яке із селищ Башка Вода та Брела гідне вашої уваги для ночівлі. Знову ж таки з метою релаксу на пляжі, вечірнього променаду й відвідування Макарської як екскурсії.
Далі ми тримали шлях у наступний регіон Хорватії, через Оміш.
Оміш - «фотогенічне» нестандартне місто Хорватії
Його особливе розташування надає йому особливого шарму. Проте 1 дня з ночівлею також достатньо для його вивчення. Обов'язково відвідуємо фортецю з підйомом до самого верху, виключно для фото. Вхід платний - 50 кун/особа. Прогулянка вулицями старого міста вдень займе пару годин. Також можна прогулятися вглиб гір крізь тунелі. Надвечір можна подивитися, як засвічуються вогники вже нового міста, пройтися вздовж набережної моря й річки. На цьому огляд міста Оміш закінчено. Для відпочинку воно не дуже підходить. Ціни там завищені, як у Дубровнику. Оселятися від пляжу доведеться далеко й їздити на авто. Пляжі на морі відкриті та сильно обдуваються вітром. Місто гарне й дуже «фотогенічне», але для відпочинку й релаксу підходить мало.
Далі наш шлях ліг у регіон Спліт з ночівлею на 2 дні в місті Трогір. Уже за досвідом Макарської, до Спліта заїхали на набережну й проїхали центром міста на автомобілі. Ніде навіть не захотілося зупинитися. Пляжі вже «як в Албанії», повно людей. У місті затори. Не сподобалося зовсім.
Трогір - «міні-версія» Дубровника
Усі населені пункти в регіоні Спліт малі та непримітні. Трогір ми оцінили за відгуками з інтернету як придатний для пляжного відпочинку й забронювали 2 дні. Зрештою, 1 день на Трогір і без ночівлі - наша порада з досвіду. Пари годин вистачить на вивчення кожного куточка старого міста й набережної Трогіра. Старе місто дуже схоже на Дубровник: фортечний мур, вимощені відполірованим каменем вулички, будиночки, що водночас є торговими крамничками, тощо. За бажання можете проїхатися ліворуч від центральної набережної через міст. Дорога йтиме вздовж «курортних місць» - будиночків уздовж пляжів. Але тут вода не лазурна й каламутна. Наче десь у місто йде якийсь стік. До міста ходили гуляти пішки, близько години в один бік легким прогулянковим кроком. Найбільше сподобалося сидіти на березі, спостерігаючи, як злітають і сідають літаки на аеродромі на іншому березі, за 1 км.
Рогозниця - релакс-відпочинок у Хорватії
У Рогозниці пробули 2 дні. Місто підходить саме для пляжно-прогулянкового відпочинку. В околицях визначних місць немає. Попри це, місто має особливий шарм завдяки географічному розташуванню. Усі будиночки розташовані на березі в бухті - хвиль і вітру немає, вода кришталева. Мінусом є велика кількість морських їжаків на камінні. Заходити у воду краще в капцях, а на камінні ноги у воді не опускати. Подекуди в Рогозниці є досить великі піщані пляжі з плавним заходом у воду.
Променад Рогозниці дуже зручний - широка стежка йде навколо острова, через міст і далі. Під час прогулянки змінюються краєвиди, від одного гарного до ще гарнішого. Центральна прогулянкова частина - невелика й цікава лише ввечері, коли світиться. Місто загалом маленьке й затишне. Ціни в селищі не дешеві, але виправдані красою природи. Оселятися треба саме на острові, де ввечері проходить променад. Краще на протилежному боці відносно центру острова (позначено літерою Ж). Центр розташований одразу при з'їзді з мосту (позначений літерою Ц). У Рогозниці, Дубровнику, Цавтаті й інших містах Хорватії сильно відчувається розкіш європейського життя - гарні будиночки з червоними дахами, дорогі яхти в бухтах у величезній кількості. Чудово ще й те, що вся ця розкіш перебуває на лоні прекрасної природи - гори, море й дуже багато зелені, довкола все чисто й доглянуто. Хорватію можна сміливо назвати місцем культурного відпочинку для елітних та інтелігентних людей.
Після Рогозниці ми повернули в бік дому. Проїхали через Шибеник набережною та центром міста без зупинок. Стиль мегаполіса відчувається в усьому. Набережна вантажно-портова - гуляти ніде. Затори, багато народу. По дорозі заночували в селищі Rovanjska.
Рованська - маленьке місто для ночівлі по дорозі до заповідника Крка
З інтернету дізналися, що люди ночують у Rovanjska, коли тримають шлях до парку Крка. Містечко невелике, точніше маленьке. А от прогулянкова набережна для такого міста немаленька. Вона довга, чиста, з лавочками та місцями паркування. Але все навколо нудне. Усе обернено пропорційне мегаполісу - немає крамниць, машин, і люди трапляються рідко.
Загреб - культурний центр архітектурних споруд і столиця Хорватії
Наступною точкою для прогулянки й ночівлі було місто Загреб - столиця Хорватії. Загреб - це аналог українського Львова, нідерландського Амстердама тощо. Прогулятися обов'язково радимо основними культурними місцями. Одного дня цілком достатньо, щоб познайомитися з містом. Усі визначні місця нанесено на мапу (нам дали при поселенні), пересуватися нею було дуже зручно. Усе зібрано в одному місці, навколо центральної площі Б. Єлачича та центральної вулиці Ілиця. Як розвагу можна прокотитися трамваєм уздовж усієї центральної вулиці.
Хорватія: особливості
Природа й краєвиди в Хорватії залежать від регіону країни - від гір до пагорбів
Регіон Дубровника - горбисто-гірський. Найгарніший гірський регіон - Макарська. Тут безліч стежок уздовж води та розкішних променадів, але про це ми дізналися під час подорожі Хорватією 2022 року) У регіоні Спліт - Шибеник - Задар гір уже не спостерігається. Горбиста місцевість.
Уся Хорватія поділяється на острівну й континентальну частини, як Греція. На острови ходять пороми. Більшість островів Хорватії тягнеться вздовж берега, що робить величезну частину континентального узбережжя непривабливою для туристів. Наш маршрут пролягав саме вздовж континентального узбережжя.
Чистота морської води в Хорватії - кришталева, прозора, але без особливої лазурі
Вода здебільшого скрізь просто чиста, навіть у великих містах. І кришталева - у селищах та малих містах, місцями лазурна.
Населення та приїжджі туристи в Хорватії - європейська культура в усьому
Люди - тут контраст з Албанією дуже сильний. В усьому відчувається культура «Європи». Намагаються підтримувати чистоту й порядок. Пляжі чисті та малолюдні. На пляжах і в прогулянкових зонах немає скупчення сміття та «пахучих» сміттєвих баків. По всій країні водії дисципліновані, навіть машини з італійськими номерами поводяться інакше. Якщо в Албанії розділову й запасну смуги водії-албанці та італійці використовують «як хочу», то тут, якщо стоїть черга машин, жодна не виїде на ці смуги. Усі користуються попереджувальними світловими сигналами, на кшталт поворотника, чого знову ж таки немає в Албанії. Уточню: звукові сигнали не використовуються, як, наприклад, на Шрі-Ланці. Там, у Коломбо, взагалі потрібні беруші, особливо в години пік.
Так вийшло, що ми відвідали по черзі Албанію та Хорватію з інтервалом у 2 тижні. Можна зробити висновок: ці дві країни - антиподи одна одної.
Фрукти та їжа в Хорватії - доведеться пошукати делікатесів
Хорватія значно відстає від сусідньої Чорногорії за асортиментом продуктів і цінами. Пршут і сири дорожчі в Хорватії - це логічно, їхня батьківщина Чорногорія. Але ось чому інжир у Чорногорії і білий, і синій, і великий, і дрібний - не дорожче 3 євро за кг? А в Хорватії - дрібний білий «горошок», а не інжир, за ціною від 5 євро. Уздовж усієї дороги росте багато дерев такого дрібного інжиру, тому за бажання його можна їсти безкоштовно. Добірного інжиру немає в принципі, і на ринках вам продадуть точно такий самий, як ви зірвете з дерева. Та й взагалі фруктів мало. На ринках в Україні персики й нектарини сортів по 10 кожного виду. У Хорватії є персик і нектарин, без жодних «білий лебідь», «яблучний чи сливовий». І ціни вдвічі вищі, ніж в Україні. Враховуючи, що в Україні ці фрукти не ростуть, на відміну від Хорватії.
Автомобільні дороги Хорватії - усе на найвищому рівні
Винайняти житло в Хорватії - пропозицій багато, але абсолютно всі дорогі
Ціни на житло завищені непомірно. Дешевого житла немає. За красою та «чистотою» Хорватія легко може бути місцем для багаторазового відпочинку. Проте якщо порівняти природу й адекватність цін - то однозначно краще їхати до Чорногорії.
Отже, Хорватію обов'язково слід відвідати. Протяжність континентального узбережжя величезна. Якщо необхідно обрати один регіон для релаксу й відпочинку, то це однозначно Макарська. Якщо цікавлять визначні місця - регіон Дубровника. У глибині Хорватії є кілька заповідників - природних парків. Начитавшись в інтернеті відгуків, ми не стали їх відвідувати. Адже були у високий сезон, а в цей час усі скаржаться на великий наплив людей у Крка та на Плітвицьких озерах. Також з інтернету чули, що розвинений туризм на островах Хорватії, ми їх не відвідували. У нас була мета - континентальне узбережжя Балканського півострова за місяць. І ми її успішно досягли!
Коментувати